Як діяти у кризовій ситуації

 Рекомендації щодо дій населення в разі отримання інформації про погрозу вчинення терористичного акту

1. При отриманні інформації по телефону, рекомендується:

– не класти передчасно слухавку;

– з’ясувати вимоги аноніма та інформацію про характер погрози;

– уважно вислухати й за можливістю записати вимоги;

– спробувати під час розмови визначити стать, вік, особливості мови особи, яка зателефонувала;

– запропонувати повторити вимоги, поставити уточнювальні запитання про характер  погрози, місце й час її реалізації, мотивувати аноніма надати якнайбільше інформації про вчинення терористичного акту;

– установити мотиви дій аноніма, поставити запитання про цілі, які переслідує анонім, запропонувати інші шляхи вирішення його вимог;

– обов’язково звернути увагу на фонові звуки (шум вулиці, машин, які проїжджають, музику, звуки, що допоможе в подальшому визначити місце, звідки здійснено дзвінок);

– закінчуючи розмову з анонімом, повторити основні моменти бесіди з ним, після завершення розмови повідомити про погрозу в правоохоронні органи, не розширювати коло осіб, які знають про погрозу.

2.  При отриманні інформації поштою, рекомендується:

– поводитися максимально обережно з посланням;

– обов’язково зберігати послання з усіма матеріалами (лист із текстом, будь-які вкладення, конверт і обгортку тощо);

– не зшивати, не склеювати, не робити написи, не підкреслювати або обводити окремі місця;

– повідомити про  погрозу в правоохоронні органи та передати їм анонімні матеріали;

– не розширювати коло осіб, які знають про погрозу й передачу матеріалів у правоохоронні органи.

Рекомендації щодо дій населення в разі виявлення підозрілих предметів, які можуть бути використані для вчинення терористичного акту

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

– не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити й не пересувати його;

– утримуватися від куріння, використання засобів радіозв’язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета, не робити самостійних дій із підозрілими предметами;

– за можливістю забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної зони (під час охорони підозрілого предмета знаходитися за захисними спорудами чи предметами, вести спостереження);

– спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які знаходяться поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;

‘- повідомити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади,

чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;

– намагатися максимально запам’ятати зовнішність, одяг осіб, які залишили предмет, їхній  транспорт та номерні знаки.

Основні характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:

– залишені в громадських місцях (транспорті) без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо;

– зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

– наявність у предмета антени з  радіоприймальним пристроєм;

– наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера, наявність у предмета запаху гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо;

– наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

– наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за  допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

Рекомендації щодо дій населення в разі виникнення надзвичайної ситуації або події пов’язаної з вчиненням терористичного акту на транспорті

1.  У громадському транспорті (автобусі, маршрутному таксі):

– негайно вийти із салону транспорту через вхідні (вихідні) двері, у разі неможливості відкрити двері залишити салон через аварійні виходи (вибити скло та очистити рами вікон від його уламків);

– під час евакуації з транспорту зберігати спокій, надавати допомогу пасажирам із дітьми, жінкам, літнім людям, інвалідам;

– зателефонувати до компетентних органів та вказати місце (адресу, район), де виникла надзвичайна ситуація або подія;

– після виходу з місця надзвичайної ситуації або події залишатися у безпечному місці для отримання першої лікарської медичної допомоги (за необхідності) та надання інформації працівникам правоохоронних органів щодо ймовірних причин виникнення надзвичайної ситуації або події;надавати першу медичну допомогу постраждалим (за можливістю).

2. На залізничному транспорті:

– під час екстреної евакуації з вагона в разі виникнення надзвичайної ситуації або події зберігати спокій, із собою брати тільки необхідні речі (документи, гроші, одяг), великі речі залишати у вагоні, тому що вони можуть призвести до затримки здійснення евакуації;

– надавати допомогу пасажирам із дітьми, жінкам, літнім людям, інвалідам;

– під час поштовхів (ударів) доцільно триматися за виступи полиць й інші нерухомі частини вагона або згрупуватися, прикриваючи голову руками, щоб уникнути травм; при перевертанні вагона міцно триматися руками, упертися ногами у верхню полицю, стіну тощо, закриваючи очі, щоб у них не потрапили уламки скла, дитину притиснути до себе обличчям, прикриваючи їй голову своїми руками;

– після зупинки вагона оглянути й визначити шляхи евакуації; якщо немає небезпеки пожежі, не спішить вибиратися; спробувати попередити паніку серед пасажирів; виходити з вагона по одному, пропускаючи вперед дітей, жінок, літніх людей, інвалідів; брати з собою лише документи, гроші та необхідний одяг; залишаючи особисті речі у вагоні, за можливістю забезпечити охорону з однієї-двох осіб;

– під час евакуації через бокові двері та аварійні виходи бути уважним та обережним, щоб не потрапити під зустрічний потяг;

– під час перекидання чи пошкодження вагона вибиратися тільки через вікна, опустивши фрамуги або вибити будь-яким способом скло, попередньо очистивши рами від його уламків;

– при можливості дітей і постраждалих виносити на руках;

– зателефонувати до компетентних органів та вказати місце (станція або ділянка між залізничними станціями), де виникла надзвичайна ситуація або подія;

– надавати першу медичну допомогу постраждалим (за можливістю).

 Рекомендації щодо дій населення в разі виникнення надзвичайної ситуації або події пов’язаної з вчиненям терористичного акту  у місцях масового перебування людей

У разі виникнення надзвичайної ситуації або події в концертному залі, стадіоні та інших місцях масового перебування людей рекомендується:

–  виконувати всі вказівки (команди) працівників закладу;

– зателефонувати до компетентних органів та вказати місце (адресу, район), де виникла надзвичайна ситуація або подія;

– спробувати вибратися з натовпу людей, за неможливості цього зробити – рухатися разом із натовпом;

– дотримуватися загальної швидкості руху натовпу, не штовхатися, не тиснути на людей, які йдуть попереду; за можливістю стримувати поштовхи ззаду й збоку; примусити найнеспокійніших людей дотримуватися порядку (пропустіть уперед себе);

– зняти за можливістю довгий, занадто вільний, із металевими деталями одяг, а також усе, що може стиснути шию (шнурівку куртки, краватку, шарф, медальйон на шнурку, коштовності, біжутерію);

– зігнути руки у ліктях, кулаки спрямувати вгору або зчепити долоні в замок перед грудьми — так ви зможете захистити грудну клітину;

– спробувати вибратися з натовпу разом із людьми, які ведуть себе спокійно (вишикуватися клином, усередині розмістити дітей і жінок, розсуваючи натовп, рухатися з нього); заздалегідь оцінити напрямок і цілеспрямовано йти в ньому;

– не намагатися чинити опір стихійному руху натовпу, чіплятися (хапатися) за стіни, ліхтарні стовпи, дерева тощо; триматися далі від скляних вітрин, сітчастих огорож, турнікетів, сцени;

– притиснути особисті речі (парасольку, сумку тощо) до тіла; рухатися у натовпі, не нахилятися та не піднімати речі (сумки, гроші тощо), які впали;

– впевнено триматися на ногах, падіння всередині натовпу небезпечно для життя, в разі падіння не думати про свій одяг або сумку, зігнути руки й ноги, захистити голову руками, а живіт — зігнувши й підтягнувши ноги до тулуба; швидко спробувати впертися руками і однією ногою в землю й різко піднятися по ходу руху людей;

– якщо не вийде відразу встати — не панікувати, повторити свої спроби декілька разів;

– не привертати до себе увагу висловлюваннями політичних, релігійних та інших симпатій, ставленням до події, що трапилася;

– не наближатися до груп осіб, які поводять себе особливо агресивно; не реагувати на події, сутички, які трапляються поряд із вами;

– якщо з вами дитина, посадити її на плечі та просуватися далі, а якщо вас двоє – повернутися обличчям один до одного, створивши зі своїх тіл і рук захисну капсулу для дитини, і просуватися далі;

– вибратися у безпечне місце, оглянути територію навколо себе, оцінити ситуацію та залишатися там для отримання першої лікарської медичної допомоги (за необхідності) та надання інформації працівникам правоохоронних органів;

–  надавати першу медичну допомогу постраждалим (за можливістю).

Під час раптового руйнування будівель та споруд в результаті вчинення терористичного або диверсійного акту :

– визначити вільне місце, до якого є можливість переміститися;

– намагатися зміцнити стелю в помешканні уламками меблів, конструкцій будинку, які є поряд;

– відсунути від себе гострі предмети та не робити спроби самостійно вибратися з-під завалу;

– закривати органи дихання зволоженою тканиною, через яку можна дихати (за можливістю);

– за   наявності   мобільного   телефону   негайно   зателефонувати   до компетентних органів та вказати адресу (район, місце), де виникла надзвичайна ситуація або подія; за можливістю визначити своє місце перебування, якимось сигналом (звуком);

– не запалювати ні в якому разі вогонь (запальничку, сірники), це може призвести до вибуху;намагатися перебувати якомога довше у свідомості (читати вірші, співати пісні тощо);

– у разі затиснення уламками конструкцій будинку ділянок тіла, масажувати їх для підтримання циркуляції крові.

Необхідно пам’ятати, що відразу після повідомлення про надзвичайну ситуацію або подію, аварійно-рятувальні підрозділи розпочинають роботу щодо визволення постраждалих із-під завалів. Під час аварійно-рятувальних робіт передбачено періодичні “хвилини тиші”, коли зупиняють роботу спеціального обладнання, аби почути сигнали (звуки) про допомогу. Саме в ці хвилини необхідно найголосніше подавати сигнали про своє місцезнаходження.

У приміщенні будівлі:

– зателефонувати до компетентних органів та вказати адресу будівлі (кількість поверхів, місце її виникнення, наявність людей), де виникла надзвичайна ситуація або подія;

– у разі виникнення пожежі на початковій стадії розвитку спробувати її загасити підручними засобами (збити полум’я одягом або ковдрою, залити вогонь водою або будь-якими негорючими рідинами); за можливістю гасіння пожежі здійснювати тільки з безпечної сторони, якою можливо швидко покинути місце пожежі;

– використовувати шляхи евакуації, при цьому не користуватися ліфтами (використовувати внутрішні сходи, зовнішні пожежні драбини тощо); вибратися в безпечне місце, надати допомогу дітям, жінкам, літнім людям, інвалідам;

– надати першу медичну допомогу постраждалим (за можливістю).

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

1. Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал “Увага всім”. Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

2. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.

3. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

4. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

6. Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

1. Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.

2. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

3. По можливості негайно залишить зону хімічного забруднення.

4. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшіть можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби зв’язку.

5. Знайте, що вражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

7. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають  евакуації в першу чергу.

8. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

9. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація СДОР.

10. При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

11. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

12. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні СДОР

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії СДОР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

Запам’ятайте!

1. Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

2. При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

3. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс – оливкове масло.

4. При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

РАДІАЦІЙНА  НЕБЕЗПЕКА

Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).

6. Перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.

2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

5.  Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.

8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам’ятайте!

1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов’язка, зволожена марлева пов’язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

ПОЖЕЖА

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять, та під час гасіння пожежі:

1. Перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною.

2. Відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря.

3. В сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись.

4. Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.

5. У першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей.

6. Пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток.

7. Виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер.

8. Побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу.

9. Якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь.

10.Під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню.

11. Бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом.

12. Якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

1. Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу.

2. Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі – не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти.

3. Щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку.

4. Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть “Допоможіть, пожежа!”, а якщо ви не в змозі відкрити вікно – розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду.

5. Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері).

6. Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину. Під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон “101”).

Пожежі в лісах, степах .

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати травмування людей та тварин, спалахи будівель в населених пунктах, дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Ви опинилися в осередку пожежі:

1. Не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом.

2. З небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню.

3. Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

4. Гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас.

5. Під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу.

6. Особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів.

7. Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.                                                                   

  УВАГА ГАЗ !  

 При  виявленні запаху газу в квартирi (примiщеннi), де встановленi   газовi прилади:

·                                • негайно закрити крани на газових приладах i перед ними (при розмi-щеннi балонiв з скрапленим газом додатково закрити вентилi у балонiв);

·                                • вжити заходи щодо виведення людей iз загазованих примiщень (квартири, дому);

·                                • iз незагазованого примiщення за телефоном “104” викликати аварiйну газову службу i органiзувати провiтрювання примiщення;

·                                • по прибуттi бригади аварiйної газової  служби дiяти за їх  вказівками.

Вибух (пожежа) в квартирi:

– зaкрити  вci крани на газових приладах i перед ними (при розмiщеннi балонiв всерединi кухні  додатково  закрити вентилi, балонiв);

– за телефоном “104” повiдомити в аварiйну газову службу;

–  органiзувати гасiння пожежi, при необхiдностi повiдомити за , телефоном «101» –  черговому  пожежної охорони;

– органiзувати надання першої медичної допомоги потерпiлим, при необхiдностi викликати за телефоном “103” швидку медичну допомогу;

–  не допускати сторонніх у примiщення, де виник вибух, зберегти мiсце i  обстановку  пiсля       вибуху (пожежi).

Запах газу в пiд’їздi або в пiдвалi   житлового будинку:

– за телефоном “104” повiдомити мiсцеву аварiйну газову службу;

– органiзувати провiтрювання пiд’їзду (пiдвалу) вiдкриттям дверей (по можливостi i вікон);

– органiзувати охорону мiсця загазованостi до прибуття бригади аварiйної  газової служби, не допускати в загазованi примiщення людей з вiдкритим вогнем;

– по прибуттi бригади аварiйної  газової  служби дiяти за їх вказiвками.

 Що треба знати при користуваннi газом в побутi :

·                                • газовi прилади зберiгати  в чистоті, не допускаючи до них малолiтнiх дiтей, осiб в нетверезому cтaнi, а також тих, хто не пройшов iнструктаж;

·                                • перед включенням газових приладiв необхiдно провiтрити  примiщення, а при їх роботi повинна буги вiдкрита кватирка або фрамуга;

·                                • на всіх газових приладах з  відводом  продуктів  згорання в димоходи повинен  бути напис «ПЕРЕВІР ТЯГУ»;

·                                після користування газовим приладом закрити вci крани на ньому i газопроводi, а також вентиль газового балону;

·                                • при появi в примiщеннi запаху газу слiд негайно припинити користування газовим приладом, закрити вci крани на ньому, не запалювати вогню, не курити, не виключати i включати свiтла, не користуватися електричними приладами, поки добре не провітрите приміщення, а потім викликати аварійну службу по телефону 104.

   Населенню забороняється:

·                                • самоcтiйно газифiкувати будинки,замiняти i ремонтувати газовi прилади,   мiняти місце їх  установки;

·                                • перебудовувати, переплановувати квартири у житлових газифiкованих будинках без дозволу спецiальної  комісії  виконкому;

·                                • залишати без догляду працюючi газові прилади;

·                                • захаращувати газобалоннi, газовi прилади, газопроводи стороннiми предметами;

·                                • самостiйно робити ремонт газових приладiв; .

·                                • користуватися горiлками для обiгрiву кімнат;

·                                • вiдключатися вiд системи газопостачання, переводити газовi прилади на балонний газ.

ОБЕРЕЖНО – РТУТЬ !

Дії населення при розливу ртуті у приміщенні

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

1. Виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку.

2. Відчиніть настіж усі вікна у приміщенні.

3. Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.

4. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.

5. Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті – забороняється.

6. Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400гр мила і 500гр кальцинованої соди на 10 л води) або розчином перманганату калію (20гр на 10 л води).

7. Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб.

8. Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200 С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт.

9. Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

2. Виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку – вони підлягають евакуації в першу чергу.

3. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.

4. Відчиніть настіж усі вікна.

5. Ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.

6. Швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

7. Вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку.

8. Негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку – зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.

Демеркуризація може проводитись двома способами:

1. Хіміко-механічним – механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання).

2. Механічним – механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.