Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №12 «Світлячок» Нікопольської міської ради

 





Поради батькам

 

 

 

 

Поради батькам щодо адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу.

Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі.
Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.
Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.
Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!
Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.
Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено.
Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок. Збираючись вести малюка до дитячого садка, домовтеся з вихователем, що певний час відвідуватимете його разом з дитиною, проте дослухайтеся до рекомендацій вихователя щодо цього.
Як допомогти дитині пережити період адаптації?
В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку. Не запізнюйтесь, хоча б у перші дні забирайте дитину вчасно.
Не поспішайте відразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти, чим займаються, як спілкуються один з одним та вихователем.
Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, сказавши при цьому: «Якщо ти захочеш, щоб я про тебе подумала, візьми і притисни її до себе. І я відразу про тебе подумаю». Ілюзія керування батьками дуже важлива для малюка. Вона знижує реакцію стресу на нову ситуацію. Нехай іграшка ходить із дитиною кожен день і знайомиться з іншими, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
Пограйтесь з дитиною домашніми іграшками в дитячий садок, де якась з них буде самою дитиною. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, що говорить, допоможіть разом з дитиною знайти їй друзів і вирішіть проблеми дитини через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. Не забувайте надавати дитині емоційну підтримку і показувати значимість для вас її нового статусу.
Утримуйтесь від шумних масових вистав, аби зменшити емоційне навантаження.
Частіше говоріть дитині про свої почуття і проявляйте їх.
Завжди знаходьте час вислухати, що непокоїть вашу дитину, які у неї труднощі, чого вона досягла.
Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні, які має захоплення.
Придумайте ритуал «прощання» й зустрічайте дитину з посмішкою.
Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає. Ніколи не з’ясовуйте відносин з вихователем (щоб не трапилось!) у присутності дитини.
Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
Найголовніше — почувайтеся компетентними батьками, тобто вірте, що з будь-якою складною ситуацією можна справитись, якщо її вирішувати, а не відкладати!
Головною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку.

 




 

5 мов любові

 

Любов – це основа всього. Ми в дорослому віці мало задумуємося над причинами наших проблем. Адже більшість наших непорозумінь, негараздів, які трапляються в дорослому житті сягають нашого дитинства. Саме в сімейному колі, коло батьків, наших рідних закладаються цеглинки наших переконань, нашого світогляду. І те як ми ведемо себе в дорослому житті, як справляємося з проблемами, напряму залежить від нашого виховання у дитинстві, юності.
Адже дитина не здатна, в силу свого віку, критично сприймати вимоги дорослих, ну і зрозуміло не може їх оспорити на рівні поведінки. І дуже часто ці догматичні установки, переконання підкріплюються зі сторони навколишніх (батьків, рідних, вчителів і т.д.) через схвалення і заохочення. А давайте разом пригадаємо скільки разів ми чули у дитинстві слова :’’ти повинен добре вчитися’’ чи ‘’ти повинен бути найкращим’’ , ’’ти повинен… і т.д.

Сумна правда полягає у тому, що лише дехто з дітей відчуває до себе безмежну любов і піклування. Друга правда така, що більшість батьків глибоко люблять своїх дітей. Звідки береться така жахлива суперечність? Головна причина у тому, що дуже мало батьків знають, як донести свою любов до сердець своїх дітей. Деякі батьки вважають: оскільки вони люблять своїх дітей, то діти само собою знають про це. Інші батьки гадають, що досить сказати дитині: "Я тебе люблю", аби цю любов передати. На жаль це не так.

Щоб дитина відчувала любов, ми мусимо навчитися розмовляти унікальною мовою любові малюка. Кожна дитина має особливий шлях сприймання любові. Загалом існує п'ять способів, якими діти (зрештою, всі люди) виражають і сприймають емоції. Це фізичний дотик, слова утвердження, спільне проведення часу, подарунки і служіння. Якщо у вашій сім'ї кілька дітей, то цілком можливо, що вони розмовлятимуть різними мовами, оскільки це різні особистості. Доволі поширеним є випадок, коли двоє дітей відчувають батьківську любов по-різному.

Безумовна любов є провідною зіркою для батьків у вихованні дітей. Без такої любові губиться саме значення батьківства... 
У нашій непростій реальності ми промовляємо батькам слова надії. Ми хочемо, щоб ви насолодилися стосунками любові з вашими дітьми. Наша книга зосереджена на найбільш важливому аспекті батьківства - задоволені потреби любові своїх дітей. Якщо діти відчувають, що батьки їх люблять, вони охочіше сприйматимуть батьківський провід у всіх ділянках свого життя. Ми написали цю книгу, щоб ви змогли дарувати дітям глибше відчуття своєї любові до них. Це станеться, коли ви розмовлятимете мовою любові, яку діти розуміють і здатні на неї відповісти.

Родинні проблеми - одна з хвороб нашого суспільства. Всі політичні, економічні та побутові негаразди впливають на ситуацію в сім'ях. Дитина з'являється і потребує атмосфери любові. Якщо така атмосфера відсутня, то дитина може стати потенційною "калікою". Сім'я - це цінність суспільства. 
Психологічні відхилення у дітей, залежать від сімей, в яких вони ростуть. Наводимо результати дослідження психологічних відхилень у дітей:

§     Ті сім'ї, де стосунки між дітьми і батьками сприятливі -стосунки між подружжям сприятливі - лише 5% дітей страждають на психічні відхилення.

§     Ті сім'ї, де стосунки між батьками й дітьми несприятливі, але стосунки між батьками сприятливі - 25% дітей страждають на психічні відхилення.

§     Ті сім'ї, де стосунки між батьками й дітьми сприятливі, а відносини між подружжям несприятливі - 40% дітей страждають на психічні відхилення.

Ті сім'ї, де стосунки між батьками і дітьми несприятливі і стосунки між подружжям несприятливі - 90% дітей страждають через психічні відхилення. Якщо ти впливова особистість, з високим становищем в суспільстві, обдарований і здібний і не маєш при тому любові, то ти - ніщо. Для суспільства, в якому існують духовні цінності, така людина нічого не значить. Любов довго терпить, є милосердною, не заздрить... Любов - це вічна цінність. Мати Тереза казала: "Достатньо мати 20 центів і любов і можна завоювати все". Якщо ти готовий любити, ти не заздриш, не ставиш себе вище за інших... Ти не ображаєшся, вчишся прощати. Наша душа - це неймовірне, чутливе, вразливе та живе створіння; це наша воля, емоції, почуття, пам'ять, інтелект. Всі люди різні, але всі здатні дарувати любов на всіх рівнях. Існують п'ять форм прояву любові, п'ять мов любові. 
"Емоційні судини" можуть наповнюватись батьками, друзями, близькими. Існують різні мови, різні діалекти кохання, але кожен має свою особисту мову.

 

 

Мови любові: 
 

1. Слова заохочення.

2. Час.

3.Подарунки.

4. Допомога.

5. Дотик.

 

1. Слова заохочення.

Для більшості з нас важливо, коли нас підбадьорюють. Але для декого - це надважливо. Слова заохочення - це ті слова, за допомогою яких ми висловлюємо свою любов. 



Діалекти: 
а) підбадьорюючі слова; б)заохочення; заохочувати, коли щось гарно зроблено, подяка з виконану роботу; в)добрі слова: має значення не стільки зміст, скільки інтонація; г) прохання. 




 2. Час.

Цілковита увага. Треба планувати час так, щоб проводити його разом. 
Діалекти: 
Бесіда (посидіти, поговорити): 
- під час спілкування дивитись у вічі;- не відволікатися на другорядні справи;-намагатися вловити почуття співрозмовника;-слідкувати за мімікою та жестами;- не перебивати співрозмовника. 
 

3. Подарунки.

Головне не сам подарунок, а увага. Це завжди приємно і приносить масу позитивних емоцій. Подарунки об'єднують і завжди нагадують про любов іншого. 

 


 

4. Допомога.

Про допомогу треба просити. Можна скласти перелік потреб, де має бути задіяна ваша допомога, і щоденно виконувати їх. 


 

5. Дотик.

Це фізичний контакт. Навіть розвиток дитини залежить від дотику в перші дні. Людям подобається, коли їх цілують, обіймають і тримають за руку

 

Як визначити мови любові?

1. Що вас травмує, спричиняє біль, не подобається? Якщо травмують зауваження, тоді ваша мова – слова заохочення. Якщо дратує відсутність часу на спілкування, тоді це час.2.Спостерігайте за собою, чого ви найчастіше просите: побалакати, куди не будь сходити, допомогти або обійняти. Це і є мова любові. 
Кожна людина може мати декілька мов любові, навіть декілька діалектів, але частіше за все людина спілкується тільки своєю мовою, а інші мови вона не розуміє та не вміє ними спілкуватись. Ось чому інколи здається, що нас не розуміють, хоча ми впевнені, що демонструємо любов. Мови любові - як іноземні, їх потрібно вчити, і досвід приходить з часом. 
 

Як з'ясувати мову любові чоловіка/жінки?

1.Звернути увагу на те, що він/вона найчастіше просить вас зробити для нього/неї.2.Поцікавитись, як він/вона розуміє любов.3.З'ясувати чи відчуває він/вона себе коханим. Якщо ні, то чому? 4.Розповісти про мови любові та визначити, якою мовою він розмовляє. 
 

Мови любові по відношенню до дітей.

У дітей мови тільки формуються, тому визначити їх дуже важко. Дитина буде спілкуватися тією мовою, якою з нею спілкуються батьки. Тому, до п'яти років неможливо з'ясувати особисту мову дитини. Після п'яти-шести років, коли сформовані відчуття, може почати домінувати мова любові дитини. 
 

Як спілкуватися мовою любові дитини?

1. Слова заохочення -спілкуватися, заохочувати, підбадьорювати.2. Час- прогулянки ,ігри, подорожі - повністю належати дитині.3.Подарунки ~ робити подарунки, іграшки, робити разом з ним іграшки, які можуть стати подарунками для інших. Не подавляти ініціативу, коли дитина хоче зробити подарунок.4.Дотик - обійми, пестощі, сидіння на руках.5.Допомога - у дитячих іграх, справах, складних завданнях, навіть допомога одягнутися, виконати домашнє завдання. Привчайте дитину допомагати іншим членам родини. 
 

Застереження!

Бажано уникати покарання дитини її мовою любові. Для дитини це означає більше ніж ненависть до неї. 
Слова подяки - ніколи не принижувати її, не називати поганими словами. 
Час - не лишайте її можливості побути з вами як покарання. 
Подарунки - не позбавляти дитину подарунків як покарання. 
Дотик - фізичне покарання для дитини гірше за смерть. 
Допомога - позбавлення вашої допомоги або участі у вирішенні дитячих проблем важко переноситься такою дитиною. 


 

Будьте мудрими батьками, вивчайте своїх дітей, допомагайте їм,

це забезпечить успіх вашій родині.



 


1
2
3