Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №12 «Світлячок» Нікопольської міської ради
 
КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД





Новини


29 бер. 2022
Росія розпочала війну проти України.
Нам зараз потрібна ваша підтримка.

29 бер. 2022
Україна моя, Батьківщина моя!
Всі ми надзвичайно хвилюємось про те, що зараз відбувається та що на нас чекає далі. І це нормально! Адже Україна — наш дім, а ми — одна сім’я. Сім’я вільних, сильних, мужніх, незламних громадян. І зараз ми підтримуємо один одного, як ніколи! Всім нам, кому страшно, тривожно, місцями панічно потрібна підтримка. Надсилаємо Вам рекомендації та посібники, як спілкуватися з дітьми про війну, як підтримати себе та малечу психологічно.

22 лют. 2022
Вивчення системи роботи вихователя Тетяни КОЗІЙ.
22.02.2022 року у рамках вивчення професійної діяльності педагога, який атестується відбувся колективний перегляд інтегрованого заняття з використанням STREAM-технології з домінантним напрямом Mathematics (математика) «Про жабку» в молодшій групі «Квітка».

Всі новини

Дитина і соціум

 Інформація для батьків: «Запобігання поширенню суіцидальних нахилів дітей через мережу Інтернет» 

             Особливу стурбованість фахівців викликають небезпечні ігри, які поширюються Інтернетом, і які спонукають дітей та підлітків до скоєння суїциду. 
Модератори  висилають підліткам різні завдання, останнім з яких є акт суїциду, а для нагнітання атмосфери депресії і безвиході у підлітків вони використовують цілий маніпуляційний набір: використовують потужні образи спокою ("море китів", "тихий дім", "150 зірок"), зокрема, постять гіпнотичні вірші, бляклі зображення, проводять нумерацію членів своїх груп і професійно нагнітають містицизм. У якийсь момент вказують підлітку несильно себе покалічити, найчастіше - вирізати лезом на руці якесь слово або номер. Доведення до самогубства тут називають "грою". Для дітей молодшого шкільного віку була створена інша гра «Рожеві феї», яка також штовхає дітей на скоєння суїцидів, так як діти цього віку емоційно дуже вразливі та виконують те, що їм кажуть/пишуть, не говорячи про це з дорослими, дітей просто залякують і шантажують.
             На жаль, до тенет цих ігор у 60 % випадків потрапляють, як не дивно, діти з благополучних сімей. І як стверджують психологи, відбувається це тому, що дорослі, зайняті роботою та вирішенням повсякденних питань, замало уваги приділяють дітям. Тому найголовніша порада дорослим – частіше спілкуватися з дітьми, цікавитися їхніми проблемами, планувати сімейний відпочинок, робити щось разом, адже саме самотність і втрачений контакт з батьками та друзями, бажання привернути увагу до себе та своїх проблем стають причиною трагедії.
             

               Для того, щоб вберегти дитину від кібернасилля вкрай важливо навчити її правильному користуванню інтернетом, а також щоб не допустити потрапляння дітей у так звані «групи смерті», рекомендується:
1.    батькам варто провести бесіди з дітьми щодо необхідних правил поведінки під час відвідування соціальних мереж. Дитині молодшого шкільного віку, підлітку необхідно роз’яснити небезпеку від розголошення власної персональної інформації – анкетних даних, місця проживання, навчання тощо;


2.    ніколи не залишати дитину без уваги і прислухатися до її скарг та бажання обговорити якусь проблему; стежити за поведінкою дитини і звертати увагу при зміні характеру поведінки (замкнутість, плаксивість, роздратування, агресія і т.д.), особливо при використанні електронних засобів спілкування;


3.    постійно пояснювати дитині, що ви не проти її користування інтернетом та мобільним телефоном, але в разі отримання ним повідомлень або дзвінків, які викликають у неї негативну реакцію, заохочуйте її повідомити вам про це;


4.    цікавитися вмістом її сторінок, дивитися, хто у неї в друзях, на які групи вона підписана, окрім реального довірливого спілкування; звертати увагу на коло спілкування дитини (як реальне, так і віртуальне);


5.    перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їхвиявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита, метеликів;


6.  намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;


7.  обов’язково контролювати, які фото та відеофайли розміщені в гаджетах дитини;


12.  встановити функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини;
 

Пам’ятайте, любов – найкращий засіб виховання, а довірливі, дружні, турботливі взаємостосунки між вами та вашими дітьми – основа цієї любові!

 

 

 

Дитина говорить «погані» слова. Як реагувати?

З розширенням кола спілкування, з поступленням в дитячий садок, відвідуванням різноманітних гуртків дитинка починає дізнаватись багато нового. І не завжди це нове - добре. Один з таких далеко не радісних моментів - лайливі слова. Почувши від своєї дитини таке «нововведення», дорослі часто губляться і не знають, як себе поводити в таких ситуаціях. Оговтавшись від шоку, батьки вибирають один з наступних варіантів.

 

Варіант 1. Лаємо

«І в кого тільки він пішов? ..» - дивуються часто батьки. Щоб зрозуміти це, потрібно просто поспостерігати за своїми манерами, своїм стилем поведінки. Адже часто трапляється так, що, не помічаючи своїх особливостей поведінки, ми відстежуємо їх в поведінці своїх дітей. Задумайтеся, чи характерною для вас є нестриманість, агресивність, зайва емоційність? У цьому випадку дійте за принципом «почни з себе».

Варіант 2. Залишаємо без уваги («Нічого не трапилося!»)

Виправдовуючись тим, що на таких словах не варто акцентувати увагу, що дитина сама їх забуде, батьки частково мають рацію. Але яка гарантія того, що, одного разу забувши ці вирази, дитина не згадає їх в найбільш невідповідний момент? .. Також дорослим треба пам'ятати, що логіка дітей відрізняється від логіки дорослих. Поміркувавши, малюк, швидше за все, дійде висновку, що якщо ви ніяк не реагуєте на ці слова, то так воно і повинно бути.

 

Варіант 3. Залякуємо («Будеш лаятися - язик відріжуть!»)

Дуже ефективний спосіб, особливо за необхідності миттєвого впливу. Але має два дуже великих мінуса. По-перше, з віком все важче буде знайти дієвий предмет залякування, а по-друге, в разі ненормованого використання цей метод може спровокувати появу і розвиток невротичних станів. Особливо «популярними» у батьків є медичні процедури: уколи, хірургічні операції і т. д. У цьому випадку не варто дивуватися тому, що при черговому відвідуванні медичного кабінету у дитини почнеться істерика.

 

 

Варіант 4. Пояснюємо

Найефективніший, але найважчий спосіб, так як вимагає великих зусиль і чіткої послідовної тактики. Зіткнувшись з тим, що ваша дитина включає у свою мову нецензурну лексику, відразу поясніть малюкові твердим тоном, що дані вирази використовуються або хуліганами, або дурними маленькими дітьми; ні тих, ні інших в пристойні місця не пускають. Дайте дитині можливість зробити свій вибір! 

Одна з причин, по якій діти починають лаятись, - це бажання привернути до себе увагу. Отримавши в свій арсенал хороший спосіб шокування дорослих, а тим самим можливість потрапити в центр уваги, дитина буде пускати його в хід все частіше і частіше. По-перше, постарайтеся знайти прийнятний спосіб самоствердження для дитини. По-друге, відразу давайте «зворотній зв'язок» - спокійно, але твердо негативно. Необхідно показати малюкові, що у оточуючих пропадає бажання спілкуватися з ним, коли він кричить і лається. Тим самим ви зможете подбати про психогігієну та душевний спокій як ваш, так і вашої дитини.
Не треба забувати про те, наскільки важливо заохочення хорошої поведінки. Тому, помічаючи найменші зміни поведінки дитини в кращу сторону, обов'язково хваліть її і підкреслюйте, як Ви пишаєтеся її успіхами. Пам'ятайте, що «погані» слова - це сигнал про допомогу вашої дитини і спосіб вираження її гніву і протесту. А почуття гніву з'являється у відповідь на заподіяний біль, приниження і образу. Дитина дає зрозуміти: «Мені погано, допоможіть мені». Завдання дорослого в цьому випадку - не акцентувати увагу на своїх негативних емоціях і переживаннях, а спробувати зрозуміти, що відбувається з дитиною і, може бути, змінити щось в собі. Пам'ятайте ще й про те, що така проблема не вирішиться за один день, і налаштуватися треба на довгу і копітку роботу.

 

1
2