Нікополь. Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №12 «Світлячок»
 
КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД





Новини


12 квіт. 2021
в Україні відзначають День космонавтики.
Це свято присвячене першому польоту людини в космос. КДНЗ №12 "Світлячок" провів цікаві заходи до цього свята.

8 квіт. 2021
День здоров'я
Основною метою якого - було охопити всіх вихованців різними фізкультурними заходами, якi сприятимуть оздоровленню дітей

1 квіт. 2021
Малята КДНЗ (ясел-садка) №12 "Світлячок" вітають всіх з днем сміху! ПОСМІХНІТЬСЯ!!!
" Зранку сонечко засяє Нам про свято нагадає 1 квітня відзначаєм Наших друзів з ним вітаєм!"

Всі новини

Сторінка логопеда

 


 

 

 

 

 

 

ЧОМУ НЕОБХІДНО ВЧАСНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА?

Що робити батькам, щоб допомогти своїй дитині досягти успіхів у житті. Наскільки важливо для підростаючого, але поки ще зовсім маленького, менеджера, адвоката, економіста, політика уміння красиво, чітко і виразно говорити? Адже з досліджень психологів нам відомо, що 17-20 % інформації слухачу дає інтонація співбесідника.

Особливо це стосується виразно-оцінної сторони мовлення, що виражає ставлення автора до висловлюваної ним інформації. Як часто губиться цікава, оригінальна думка, озвучена мляво, невиразно, незрозуміло.

Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

По-перше, в багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем в навчанні читання і письма в школі (виникають, так звані, дислексія - порушення читання та дисграфія – порушення письма).

І, нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.

Але як довідатися, чи нормально розвивається мовлення Вашої дитини?

Звичайно, не всі діти, що нормально розвиваються обов'язково відповідають загальноприйнятій віковій нормі мовленнєвого розвитку, але, все ж, існують деякі вікові особливості розвитку мовлення дитини. Багато батьків через незнання цих закономірностей, іноді, дуже пізно помічають відставання своєї дитини в мовному розвитку.

 

 

 

КОЛИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА?

 

                                     

Часто батькам говорять, що заняття з логопедом можна починати тільки тоді, коли дитині буде три роки. Це неправильно. Тим більше, що найчастіше й насамперед консультація логопеда необхідна мамі й татові, а вже потім дитині. Робота з малюком (особливо, якщо він молодший 3 років) завжди набагато ефективніша, якщо проводиться батьками! Роль логопеда в цьому випадку полягає в навчанні батьків прийомів мовленнєвої компенсації та розробки комплексу заходів щодо подолання мовленнєвої недостатності або конкретних дефектів.

 

  До логопеда слід звернутися, якщо:

 

  1.До 2 років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник дитини налічує не більше 10 слів. Кваліфікований фахівець (логопед) уміє не тільки виправляти і ставити звуки, але й стимулювати появу мовлення в дітей, які не говорять!

 

2. Дитині більше 4 років, а вона не вимовляє (чи неправильно вимовляє) звуки рідної мови. У цей час фонетична система повністю сформована, і дитина повинна говорити правильно.

 

3. Дитина почала повторювати перші звуки, склади, слова (заїкається).

 

4. Дитині більше 6 років, а вона не запам'ятовує вірші, не може переказати текст, порушує структуру слів (спотворює слова).

 

 

 

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

 

 

 

Четвертий рік життя.
Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

 

 

П’ятий рік життя.
Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

 

 

Шостий рік життя. 

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.
Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

 

 

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років

 

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років

 

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років

 

С, З, Ц

Від 4 до 5 років

 

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років

 

Л, Р

 

 

 

 

Дисграфія та її попередження

Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного і молодшого дошкільного віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних: с-з-ц, ш-ж-ч-щ, л-р.  У цьому віці неправильна вимова звуків – це природний етап і з віком вона минає. Але за певних умов може закріпитись у стійкий мовний дефект і привести до дисграфії.

Що таке дисграфія?

Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма.

Симптоми дисграфії – це специфічні або повторювані помилки на письмі, причому помилки ці не пов’язані з незнанням правил граматики. У чому специфіка помилок? Вони з»являються саме там, де, здавалося б, допустити помилку взагалі неможливо. Наприклад, замість слова «жук»дитина пише «зук»замість «вікно»- «ікно», «дікно»Є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово.

Є такі види дисграфії:

1) акустична (коли дитина погано диференціює звуки мови на слух, і відповідно, плутає їх на письмі – «як чує, так і пише»); 
2) оптична (коли дитина погано засвоює зорові образи букв, букви їй здаються схожими одна на одну);
3) моторна дисграфія. Для неї характерні труднощі руху руки підчас письма, порушення зв’язку звукових образів слів, слів із звуковими і зоровими образами.

Щоб запобігти таким вадам, батьки і дорослі повинні правильно розмовляти  з дітьми з моменту народження. Речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати», не «коверкати» слова.

У формі гри з маленькими дітьми імітувати звуки тварин, шум вітру, дзюрчання води, голос труби, гуркіт мотора машини і т.д. Артикуляційний апарат дитини тісно пов’язаний з дрібною моторикою пальців рук. Розвиваючи дрібну моторику пальців, дорослі розвивають артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно заохочувати дитину ліпити із пластиліну, особливо дрібні деталі; складати конструктор із дрібних деталей; на нитку нанизувати бісер, починаючи з великого, а закінчуючи найдрібнішим; складати мозаїку; малювати; виконувати аплікацію.

Корисно використовувати підручні засоби: відокремити горох від кукурудзи, квасолі; розсортувати ґудзики.

Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. В наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться мовні центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми.

Незалежно від успіхів дитини, слід намагатися створювати здоровий настрій перед школою, за яким би вона прагнула до знань, не боялася труднощів і була впевнена  в своїх вміннях.

 

 

 

 

 

 Консультація батьків на тему:         «Чому дитина мовчить?»

Опанування мовлення залежить від багатьох факторів, і причини затримки мовленнєвого розвитку можуть бути різними. Спробую виділити найбільш типові.Один із важливих факторів, що обумовлюють затримку мовленнєвого розвитку, — це порушення інтелекту. На що необхідно звернути увагу батькам? Дітям із порушенням інтелекту не тільки властиве затримання мовленнєвого розвитку, але й виражене порушення психічного і фізичного розвитку. Дитина починає значно пізніше тримати голівку, сидіти, повзати, ходити тощо. У неї не формуються навички самообслуговування (малюк не їсть самостійно, не проситься на горщик...). Діти з порушенням інтелекту, як правило, неохайні, поводять себе неадекватно, а емоції в них одноманітні: задоволення — ситість, невдоволення — холод, біль тощо. Досить часто таким малюкам властива агресивна поведінка. Дитині подобаються нові іграшки, однак вони швидко їй набридають. Ігри малюків одноманітні, їхня міміка бідна, а мовлення монотонне.

Якщо ви помітили, що у вашої дитини характерні зазначені особливості розвитку, необхідно звернутися по консультацію до психоневролога, провести об'єктивне обстеження (електроенцефалографію, томографію).

Якщо встановлено інтелектуальне порушення, допомогу вашій дитині повинен надати олігофренопедагог.

Також серйозний фактор порушення мовленнєвого розвитку — це порушення слуху. Навіть у разі його незначного зниження мовленнєвий розвиток може значно затримуватися. Якщо ваша дитина часто страждає на простудні захворювання, отити або у членів родини є порушення слуху, поспостерігайте за дитиною в домашніх умовах і проведіть декілька експериментів.

• Чи реагує дитина на зміну гучності телевізора, магнітофона?

• Чи уважно дивиться на ваші губи (якщо так, говоріть, прикривши рот рукою) і чи не намагається постійно повернутися до вас одним і тим самим боком (тим вухом, яким краще чує)?

• Придбайте декілька пар іграшок, які видають звуки. В одній іграшці з пари приберіть звучання, запропонуйте дитині одну пару (іграшку, яка звучить і не звучить). Простежте за тим, як швидко дитина виявить і чи виявить взагалі, що одна з іграшок не видає звуків. Повторіть те саме з рештою іграшок.

• Поспостерігайте за швидкістю реакції на звук, покликавши дитину тихим голосом на відстані 5-6 м. (Необхідно пам'ятати, що реакція дитини на гучні кроки, удари дверей, стукіт тощо пов'язана з тактильно-вібраціонними відчуттями, тому її не можна розглядати як суто слухову.)

• Візьміть декілька добре відомих дитині предметів, покладіть їх на стіл, посадіть дитину на руки та поясніть, що за проханням іншого члена родини вона повинна показати той або інший предмет. Інший член сім'ї повинен відійти від дитини на 5-6 м і пошепки, прикривши рот, називати по черзі предмети, що лежать на столі.  Дитина повинна правильно показати предмет; прикривши одне вухо. Те саме має повторити, прикривши друге вухо. Якщо дитина не може правильно показати предмети, спробуйте підійти ближче. Обов'язково повторіть спробу в інший час, щоб упевнитися в порушенні слуху.

Якщо виникли сумніви щодо гарного слуху в дитини,  необхідно провести об'єктивне обстеження (аудіограму).  У разі виявлення порушень слуху допомогу дитині має надати сурдопедагог.

Які  фактори  призводять  до  затримки  мовленнєвого розвитку  як  до  особистого мовленнєвого порушення?

Згадайте, як протікала ваша вагітність, чи страждали на токсикоз, чи була загроза викидня?

Чи мали хронічні, інфекційні або простудні захворювання?

Чи приймали ліки, які саме? Які стресові ситуації переживали?

За якого терміну і як проходили роди? Яким було передлежання дитини?

Чи довго тривав безводний період (з моменту відходу вод до народження дитини)?

Чи відразу закричав малюк або необхідно було провести реанімаційні заходи? Уважно вивчіть медичну картку дитини.

Чи відмічені там гіпоксія, гіпотрофія, асфіксія плоду?

Чи перебуває ваша дитина на обліку в невропатолога і з яким діагнозом? Висновки невропатолога, що найчастіше зустрічаються за мовленнєвих порушень: пренатальна енцефалопатія, м'язова дистонія, гіпо-, гіпертонус тощо.

Чи має місце порушений моторний розвиток: малюк пізніше почав повзати, сидіти, ходити; порушена послідовність етапів (спочатку пішов, потім почав повзати); пропущено той чи інший етап, найчастіше повзання.

Зверніть увагу на ранній мовленнєвий розвиток дитини.Чи вчасно з'явилися гуління й лепет, чи активні вони були? Дайте відповідь на запитання: чи спілкуються в сім'ї однією, двома чи більше мовами. (Білінгвізм у родині — одна з причин затримки мовленнєвого розвитку, що часто призводить до серйозних порушень мовлення дитини. Рекомендовано до моменту становлення мовлення спілкуватися з дитиною однією мовою — тою, якою розмовляє мати.)

Підіб'ємо підсумки. Патологія вагітності та родів, неврологічна симптоматика, легка затримка чи дисгармонійність моторного розвитку, відхилення від мовленнєвого розвитку вже на ранніх етапах, білінгвізм можуть призвести до порушення мовлення дитини, що можна виявити на другому-третьому роках життя в затримці мовленнєвого розвитку.

Після того, як ви впевнилися, що затримка мовленнєвого розвитку не пов'язана з порушенням інтелекту й фізіологічного слуху (або іншими причинами), а викликана порушенням власне мовленнєвої функції, вам потрібно звернутися до логопеда. Він поставить вас на диспансерний облік і дасть рекомендації для домашньої роботи.

Чим ви можете допомогти дитині?

Якщо ваша дитина не розмовляє або відстає в мовленнєвому розвитку, не потрібно чекати. Не лякайтеся почати заняття зарано — бійтеся запізнитися!

Заняття потрібно проводити щоденно, бажано в один і той самий час. Таким чином вони впишуться в біологічний ритм життя дитини.

Пам'ятайте:

Усі види робіт мають проходити в ігровій формі і піднесеному настрої. Малюк повинен займатися з задоволенням, так само як і дорослий.

Хваліть та заохочуйте дитину, радійте разом з нею кожному, навіть найменшому кроку вперед.

Заняття потрібно проводити поетапно, щоразу впевнюватися, що завдання, поставлені на цьому етані роботи, виконано повністю. Починати слід з того етапу, на якому мовленнєві навички ще не достатньо розвинені.

Мовлення формується в тісному взаємозв'язку з фізичним і психічним розвитком дитини, тому паралельно з мовленнєвими видами роботи необхідно виконувати вправи для розвитку загальної та тонкої моторики, мімічних рухів, слухової та зорової уваги, пам'яті, мислення.

 

                                               Причини мовних  порушень  у дітей

 

       Мовні порушення у дітей мають дуже розширену етіологію.

       В залежності від часу дії негативних факторів,що спричиняють порушення мовлення, є внутрішньочеревна патологія і ураження під час пологів.

До пологова патологія може бути обумовлена захворюваннями матері під час вагітності, інфекціями , інтоксикаціями , а також  імунологічна несумісність крові матері і дитини ( по резус-фактору і іншим антигенам). Проникаючи через плаценту, вони викликають розпад еритроцитів плоду. В результаті виділяються токсини ,що уражають відділи  мозку, слухові ядра, що призводить до специфічного порушення звуковимовної сторони мови.                                                                       

         Найбільш тяжкими ураженнями мозку є ті , що відмічаються у перші чотири місяці вагітності.                                          

          Патологічні дії на пізніх стадіях вагітності не визивають тяжких пороків розвитку, але ведуть до затримки визрівання нервової системи.

Інфекційні і соматичні захворювання матері під час вагітності можуть призводити до розладів живлення плода і його кисневого голодання . В результаті цього дитина народжується

незрілою, з ослабленою нервовою системою. Ці  фактори також впливають на формування мовної діяльності.

Негативний вплив алкоголю і нікотину на потомство було відмічено уже давно. Зараз вивчена клінічна картина розумової відсталості алкогольноембріопатичного ґенезу , показано вплив алкоголізму на виникнення різних дефектів мовлення , відставання у фізичному розвитку та розумовій відсталості.

Особливу увагу слід звернути на наркоманію батьків. При цьому відмічаються більш висока частота смерті плода у внутрішньочеревному періоді та під час пологів , внутрішньочеревна асфіксія , а також більш висока смертність дітей в перші роки життя.

            Провідне місце в патології нервової системи займає асфіксія і родова травма. Виникнення внутрішньочеревної родової травми і асфіксії сприяє порушення внутрішньочеревного розвитку плода ,знижує його захисні механізми . Родова травма і асфіксія порушують розвитку мозку дитини , а значить і розвитку її мовлення.

            У виникненні  мовних порушень у дітей велику роль  грають ранні органічні ураження  мозку разом з несприятливими умовами виховання і оточення дитини в перші роки життя. Велике значення має недостатність емоційно-позитивного контакту з дорослими. Особливу увагу придають порушенням взаємодії з дитиною в перші роки життя . Відомо , що нормальний до мовний розвиток на першому році життя , що має важливе значення для формування мовної функції , можливо тільки при адекватній взаємодії дитини з матір'ю , або близькими людьми. 

 

                                                          Консультація  для батьків

«Що таке  правильна вимова» або «Як навчити дитину розмовляти»

        

     Багато дітей починають пізно говорити,мають різні порушення мовлення, труднощі у спілкуванні. Як запобігти цим проблемам?

     Поки малюк біологічно не може обходитись без дорослого, він слухає і сприймає маму, тата,бабусю,дідуся весь час, поки спить.

      Починаючи з полового будинку,необхідно розмовляти з малям ,наспівувати щось, коли воно не спить. Коли дитя вже тримає голівку ,треба якомога більше тримати його у вертикальному положенні, показувати і називати одні й ті самі предмети, живих істот, говорити: «Це тато. Тато прийшов з роботи. Це годинник. Тік- так- годинник. Це киця Мурка. Киця каже «няв – няв» і т.д. . Повторюйте відомі маляті варіанти ,додавайте нові. Факт повторюваності відіграє особливу роль.

       На прогулянці слід показувати і називати все, що трапляється вам дорогою (кицьку,собачку,горобчика). Увесь вільний час використовуйте для спілкування з дитиною,не шкодуйте сил, не лінуйтесь.

       Приспівуйте,розмовляйте ніжно,правильно вимовляйте слова. Під  час вдягання – роздягання ,годування повторюйте : «Дай ручку,знімемо кофтинку ,дай ніжку, я тобі штанці вдягну». Озвучуйте всі свої та дитячі дії, декламуйте рядки віршиків «Ра-ра-ра ,на прогулянку пора», «Ай-ай-ай, швидше тата зустрічай», Лю-лю-лю, а я мамочку люблю». Діти охоче слухають почуте.

Саме в ранньому віці найшвидше розвивається мозок дитини – та його ділянки,що відповідають за замовленням ,абстрактне мовлення.

         Радимо батькам свідомо збирати враження від відвідин зоопарку, зоомагазину, поїздки до родичів на море. Всі ці враження слід озвучувати. Робіть  фот і відео зйомку,потім переглядайте і озвучте. Побутові явища ,побачені дитиною,але не названі,не озвучені, не «оживлені» словом,проходять повз її свідомість, не затримуючись в пам'яті.

          Розмовляючи з дитиною, дивіться її прямо в очі,ловіть її погляд, чітко артикулюйте приголосні, добре відкривайте рот,вимовляючи голосно і виразно. Спілкуючись з малюком, закінчення слів та прийменники промовляйте з притиском. Цей прийом сприятиме успішному засвоєнню дитиною граматичної структури мовлення.

          Домашні завдання – це зовсім не обов’язково сидіння за столом з посібниками. Заняття-це спілкування з малюком, веселі вправи, що непомітно вплітаються в повсякденне життя.

          Тримаючи дитину на руках, гортайте книжечку. Ілюстрації в книжках мають бути великими, яскравими , із зображенням дітей, дорослих, домашніх тварин, персонажів улюблених казок.

          Працюючи з картинками, іграшками, свідомо співвідносьте короткі та довгі назви: бик  –  кро – ко - дил, вовк  –  но – со – ріг,  лев  -   кен – гу – ру. Щоб дитина успішно опанувала структуру слів, можна стукати кулачком, плескати в долоні або стрибати на кожному складі. Малеча любить рух, дії, тож активно поповнюйте запас дієслів. Пов'яжіть дієслова з радісними відчуттями від гри, рухів, приємними відчуттями: малюватиму, стрибатиму, гратиму. Засвоїти дієслова допомагають пальчикові рухливі ігри, які супроводжуються словами, співом, речитативом. Усе це логоритміка, надзвичайно корисна для стимулювання мовлення.

          Вживаючи прикметники, емоційно їх забарвлюйте: (чорнесенький, малесенький, червоненький, величезний). Варто спонукати дитину активно вживати займенники в першій особі: я, мені, моє – за допомогою простих запитань: «Хто зі мною біде гуляти?», «Кого я обійму?», «Кого похвалити?»

          Щоб дитина навчилася правильно промовляти звуки, з 3-5 місяців варто, коли він злизує сметанку, дмухати на губи і на язик.

          Згодом вправи будуть ускладнюють і м'язи язика будуть розвиватись. Корисно малювати разом з дитиною, все озуючи і коментувати : « Намалюємо  метелика,крильця,тулуб, вусики, розфарбуємо різними кольорами. Красивий метелик полетів і сів на квітку. Тепер малюємо квітку».

          Поки дитина не почала розмовляти, не слід залишати її сам на сам з комп'ютером, телевізором. Не варто тішитись тим, що дитина сама тихенько чимось займається. Це змарнований для розвитку мовленнєвий час.

 

 

          Дехто вважає, що до трьох років діти не потребують взаємодії з однолітками. Але правильно роблять  мами, які озвучують взаємодії малюків, збагачуючи тим самим мовлення дітей (Дай Марійці лопатку, а вона дасть тобі формочку. Грайтеся разом). Бажано знайомитися з іншими дітками на прогулянках, а потім згадувати про них у розмовах зі своєю дитиною. Причому, озвучувати лише приємні моменти.

           Якщо дотримуватись всіх зазначених порад, а дитина в 2 – 3 роки так і не почала розмовляти, варто звернутись до фахівців (отоларинголога, невролога, логопеда).

 

Головні поради для батьків

  1. Не «сюсюкайте» з малюком.
  2. Не вимагайте: «Назви правильно, бо не дам (чогось) поки не назвеш».
  3. Не злякайте дитину: «Ось тато прийде, я йому розповім». і. т. д.
  4. Не тисніть на дитину.
  5. Не показуйте свого незадоволення, не закарбовуйте своїм бідканням у свідомості дитини негатив.
  6. Не позбавляйте малюка своєї уваги, виправдовуючись тим, що підштовхуйте його до самостійності: «Сам грайся, ти вже дорослий».
  7. Не перекривляйте, не дражніть, не кепкуйте з недосконалого мовлення дитини, не критикуйте, а хваліть за найменші успіхи.
  8. Не робіть розвиток мовлення територією протистояння, тиску, диктату, щоб запобігти опору, негативізму, диктату.

                                                        Поради батькам:

 

Батькам так хочеться, щоб дитина якомога швидше навчилася вимовляти всі звуки правильно. У когось не виходить звук (ш), а від когось не дочекаються звука (р), а дехто начебто всі звуки вимовляє,але вимовити довгі складові слова (наприклад: перукарня,велосипед) не вдається. Необхідно звернутись до логопеда. Він з'ясує причину відставання дитини в мовленні , допоможе її подолати. Після цього настає тривалий етап автоматизації отриманих умінь. Він швидко набридає дітям, адже здебільшого складається з нескінчених повторювань, складів ,слів, віршів.

Є діти , які нібито вимовляють усі звуки ,але їх мовлення не є зрозумілим для оточуючих , так звана «каша в роті». Деякі вимовляють лише короткі слова (дім, кіт,мама), а якщо трохи подовжити слово,то відтворення порядку звуків уже викликає труднощі. А якщо таких слів у сказаному реченні багато,то отримаємо грубі порушення фонематичних процесів.

Що чекає на таку дитину в школі,коли вона почне писати те , що сама собі друкує?

Насмішки однолітків і зошити з виправленими в ньому помилками. Як цьому запобігти? Як позбутися цієї проблеми , якщо вона   вже є ?

Спершу запам'ятайте рекомендації вчителя-логопеда.

1.Покажіть дитину лікарям-фахівцям (за рекомендаціями психолого - медико педагогічної в разі потреби).

2.Систематично і акуратно виконуйте з дитиною домашні завдання                             

3.Займайтеся щодня ,або через день у доброзичливій ігровій формі.

4.Не примушуйте насильно дитину виконувати домашні завдання.

5.Не дозволяйте на одному занятті більше, ніж 2-3 вправи.

6.Дотримуйтесь точності і поетапності виконання домашніх завдань.

7. Не пропонуйте на першому етапі складні завдання , поступово переходьте від простого до складного.

8. Виконуйте поставлені і закріплені звуки в повсякденному мовленні , формуючи у дитини навички самоконтролю.

9. Поступово ускладнюйте вимоги до мовлення дитини.

10. Навчайте її спостерігати , слухати , міркувати , чітко та зрозуміло висловлювати свої думки.

11.Разом з педагогами групи працюйте над розвитком рухів , виховуйте посидючість , самостійність у виконанні завдань.

12. Погоджуйте  з учителем – логопедом і вихователями всю роботу з формування правильного мовлення.

13.Пам'ятайте , що термін подолання мовленнєвих розладів залежить від ступеня складності дефекту , вікових  та індивідуальних особливостей дитини , регулярності занять ,зацікавленості і участі батьків у корегувальній роботі.

14. Вірте в сили своєї дитини , вірою й терпінням вселіть в неї впевненість у можливості виправлення розладів мовлення.

У наступному розділі будуть дані конкретні завдання та запропонований мовленнєвий матеріал вашим дітям для подолання дефекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  "ЯК ПОДОЛАТИ ЗАЇКУВАНІСТЬ"

 

Консультація для батьків

Заїкуваність- не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логоредичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Заїкуваність можна розглядати як частковий вид неврозу - логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуванні у мовленні спостерігається вимушені зупинки або повторення окремих звуків та та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищох нервової системи. порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальиування в головному мозгувикликають неконтрольовані імпульси, які діюьб на весь організм та на зони звуковідтворення.

Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:

  • вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);
  • вживає перші склади та цілі слова на початку фрази;
  • робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;
  • зазнає труднощів на початку мовлення.

​Заїкуваність виникає, зазвичай у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини.У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.

 

Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом. Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчата. 

 

 

ПРОФІЛАКТИКА ЗАЇКУВАТОСТІ

  • Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким.
  • На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки).
  • Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто - густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови).
  • Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями.
  • Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку.
  • Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо.
  • Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо.

​захкуваність виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині.

Наодинці з собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу.

 

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

 

1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.

2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).

3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.

4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосфору в родині та в середовищі дитини.

5. Започаткуйте режим дня з обовязковим дво - тригодинним денним та нічним (10 - 12 годин) сном.

6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та компьютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.

7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.

8. Загартовуйте малюка обтирання, обливання, купанням тощо.

 

Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.

Будьте терплячі, успіхів вам!!!

 

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ. Якщо ваша дитина почала заїкатися, перш за все встановіть чіткий і правильний режим дня. Необхідно одразу обмежити неорганізоване м...Якщо дитина говорить із затримками, то м'яко, спокійно Зупиніть її і попросіть те саме повторити без поспіху, спокійно. Якщо дитині важко починати ...При спілкуванні з дитиною будьте витриманими, не йдіть на поводу у дитини, а вимогливість не доводьте до різкості. Привчайте дитину до самостійност... 

                                                

 

     

 

 


1
2
3
4
5